5 листопада 2021 відбудеться спільний захід Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та ГС «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ) - "Розширення можливостей для галузі тваринництва". 

Місце проведення - Всі. Свої D12 (7 поверх) - Київ, вулиця Десятинна, 12. 

Захід направланий на обговорення проблем в галузі та пропозиції щодо шляхів їх вирішення, знайомство з нововведеннями на Європейському ринку, презентація нових можливостей для галузі в контексті експортного потенціалу (промотування українського продукту як конкурентоспроможного на світових ринках), нетворкінг.

Під час заходу планується експертне обговорення по ряду наступних питань і залученням керівництва Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, народних депутатів України та фахівців бізнесу та бізнес-об'єднань:

• Державна підтримка галузі тваринництва
• Перегляд Угоди про Асоціацію та презентація експортних можливостей для галузі тваринництва
• Світові тренди в тваринництві та особливості експорту продукції тваринництва на ринки Близького Сходу та Африки
• Кращі практики в підходах до систем якості на виробництві (птиця)
• Кращі практики в підходах до систем якості на виробництві (свинина)
• Як два локдауни змінили споживацькі звички українців щодо споживання продукції тваринництві. Очікування споживачів від постковідного періоду.

Детальну програму заходу та умови участі за посиланням.

Захід буде проходити з дотриманням усіх епідеміологічних вимог. 

З усіх організаційних питань просимо звертатись до орг.комітету: +38 050 315 29 26 Ганна Куренкова, UBTA

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» (далі – ГС «ВАФ») вкрай стурбовані щодо можливих змін в податковому законодавстві України, які суттєво вплинуть на роботу аграрного сектору.

Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано два Урядових законопроекти, спрямовані на створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків: проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» №5600 від 02.06.2021 та проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків з платників податків - суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері сільського господарства» № 5636 від 08.06.2021.

Члени ГС «ВАФ» одноголосно підтримують ініціативу Уряду щодо створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків та виведення з тіні сільськогосподарських виробників, які провадять свою діяльність неофіційно.

Однак, згадані законопроекти містять низку норм, які негативно відіб’ються на аграрному секторі. Їх впровадження загрожує різким збільшенням податків для легальних агровиробників та свавіллям контролюючих органів через суттєве розширення їх повноважень, що в свою чергу призведе до зростання корупції та посилення тиску на бізнес.

Велику стурбованість викликає сам процес підготовки законопроекту № 5600, проведення розрахунків і проходження всіх процедур його погодження. Адже громадського обговорення згаданого законопроекту не було, він не був офіційно опублікований у порядку денному засідання Уряду, а відповідна презентація Міністерства фінансів України викликає багато питань - у бізнесу немає розуміння на основі чого і як проводилися розрахунки. Жодна громадська організація не мала можливості надати свої пропозиції та зауваження до нього.

Також норми законопроекту № 5600 не вирівнюють податкове навантаження, а, навпаки, збільшують його у рази, розширюють повноваження Державної податкової служби та створюють дискримінаційні умови для окремих суб’єктів господарювання. Зокрема, виключення з 4 групи єдиного податку тих, хто займається розведенням свійської птиці, розведенням і вирощуванням перепелів і страусів та виробництвом м'яса свійської птиці, фактично призведе до знищення або доведе до межі банкрутства ряд малих та середніх підприємств, а великі виробники курятини понесуть значні втрати і даний напрям ставатиме збитковим для них.

Згаданий законопроект був детально вивчений експертами провідних громадських організацій АПК. В результаті чого підготовлено консолідовані пропозиції і направлені Президенту України, головам комітетів Сольському М.Т. та Гетманцеву Д.О., міністру аграрної політики та продоволсьства України Лещенку Р.М.

Водночас, поділяючи необхідність ініціювання питання повернення валютної виручки від експорту сільськогосподарських товарів, вважаємо, що запропонований шлях вирішення даної проблеми в законопроекті № 5636 не лише не вплине на виконання зобов'язань з повернення валютної виручки недобросовісними експортерами, а й значно ускладнить роботу аграріїв. Тому пропонуємо ґрунтовно вивчити порушену проблему для пошуку альтернативних варіантів її вирішення, зокрема вважаємо, що механізми, які мають запобігти зловживанням з валютної виручкою, мають стосуватися всіх експортних товарів, а не лише сільськогосподарської продукції.

ВАФ просить захистити інтереси вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника та не допустити погіршення умов ведення сільськогосподарського виробництва. Адже саме аграрії створюють робочі місця у сільській місцевості, а податкові надходження від них є бюджетоутворюючими. Організації-члени ГС «ВАФ» висловлюють сподівання, що пропозиції бізнесу будуть враховані при розгляді законопроектів у Парламенті. 

Законопроект №5600, який ще називають «антиахметівським», не можна приймати у запропонованому урядом вигляді, оскільки він є небезпечними та дискримінаційними по відношенню до агровиробників, а реалізація його положень матиме негативні наслідки як для агросектору, так і економіки загалом. Документ в рази збільшує податки для легальних агровиробників, розширює повноваження податкових органів, що сприятиме розвитку корупції і при цьому не вирішує поставленого завдання — детінізація економіки.

З такою консолідованою позицією, аграрні асоціації, які входять до Всеукраїнського аграрного форуму, виступили сьогодні під час пресконференції «Податковий «зашморг» – як уряд хоче наповнити казну коштом аграріїв».

Як зазначила директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух наразі всі аграрні асоціації стурбовані ситуацією, яка склалася довкола законодавства, що веде до змін в оподаткуванні. Тим більше, що законопроект 5600 в порушення регламенту не був винесений на обговорення. Більше того – його зміст до останнього був невідомий аграрній спільноті. Коли ж документ став доступний загалу, у ньому виявилось багато  «сюрпризів» для аграріїв.

«Ми вітаємо ідею влади щодо проведення детінізації в усій економіці, зокрема й у сфері сільського господарства. Спочатку ідея законопроекту 5600 була в тому, щоб вирівняти податкове навантаження для всіх, хто працює як офіційно, так і не офіційно. Однак, нинішня його редакція передбачає не вирівнювання податків для всіх, а збільшення в рази податкового навантаження для суб’єктів господарювання, які працюють легально. Також документ містить норми, які розширюють повноваження контролюючих органів і надають їм більше інструментів для тиску на бізнес. Приміром, якщо суб’єкту господарювання висловлена підозра у податкових зловживаннях, то ще на періоді досудового розслідування податкові органи мають право накладати арешт на майно виробника, що, по суті, повністю зупиняє діяльність підприємства», — зазначила директор ВАФ.

Думку Марії Дідух продовжив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов, наголосивши, що аграрна спільнота підтримувала ідею вирівнювання податкового навантаження, але за умови, що «тіньовики» почнуть платити стільки ж, скільки платять легальні підприємства, або, принаймні, певний мінімум. Адже неприйнятною є ситуація, коли в країні з 8 млн га (30% сільгоспземель) не сплачуються податки, що в свою чергу руйнує не лише бюджети громад, а й чесну конкуренцію в агарному секторі.

«Ключова проблема законопроекту 5600 в тому, що мінімальне податкове навантаження насправді не є мінімальним. Податкове навантаження поставили на досить високому рівні  — 5% від нормативно-грошової оцінки землі. І воно було б прийнятним, якби до нього врахували сплату єдиного соціального внеску (ЄСВ). Але ЄСВ до розміру мінімального податкового зобов’язання не включається. З огляду на те, що ЄСВ з 1 га складає приблизно 1,5%, то законопроект 5600, фактично, завищує розмір мінімального податкового навантаження на цих 1,5%. Якщо до мінімального податкового зобов’язання не включається ЄСВ, то ми вважаємо за необхідне знизити таке податкове навантаження на 1,5% — до 3,5% від НГО. Тоді це буде справедливо», — зазначив Михайло Соколов.

Перелік негативних «новацій» уряду, які призведуть до мільярдних втрат агровиробників продовжив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон. Зокрема, існує ініціатива щодо збільшення вдвічі єдиного податку 4 групи, на якому перебувають практично всі сільгоспвиробники. Наразі ця норма з законопроекту 5600 винесена до окремого законопроекту, однак, можливість її реалізації розглядається, а це загрожує втратами 5,3 млрд грн щорічно для сільгоспвиробників. Однак, таке підвищення негативно відобразиться також на громадах, оскільки більшість сільгоспвиробників мають благодійні соціальні угоди — допомагають розвитку своїх громад, виділяючи кошти на освіту, медицину, культуру, —  і в середньому на це спрямовують близько 200 грн на га.

«Цікавими стали «новації» законопроекту 5600 щодо оподаткування купівлі-продажу нерухомості. Зокрема, при продажу  земельних ділянок податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) буде збільшений з 5% до 18%. Тобто, людині при продажу земельної ділянки майже 20% свого прибутку треба буде віддати державі. Ця норма застосовуватиметься при продажу третьої ділянки і вище. Аргументується її необхідність нібито захистом від перепродажу землі. Але подібні спекуляції можуть бути заблоковані іншим механізмом. За нашими оцінками щорічно це буде приблизно 2,2 млрд грн втрати у вартості землі при її купівлі-продажу. Цим ми, фактично, знижуємо вартість нашої сільськогосподарської землі. Навіщо іде така пропозиція від уряду – чесно кажучи дивно і незрозуміло. Ми підрахували, що сумарно для сумлінних платників податків даний законопроект в комплексі із підняттям єдиного податку завдасть збитків на 15,3 млрд грн щорічно», — пояснив Роман Сластьон.

На відверто дискримінаційній нормі законопроекту 5600, яка передбачає виключення з платників єдиного податку 4 групи підприємств, видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів, акцентував увагу Голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко.

«Обурює той факт, що птахівників хочуть взагалі виключити з платників податків 4 групи.  Але доцільність такого кроку в пояснювальній записці до законопроекту аргументувати так і не змогли. Цього робити категорично не можна. Впродовж останніх років в м’ясному та яєчному птахівництві спостерігаються збитки. Виробництво яєць, порівняно в з минулим роком, скоротилося на 21%. Це катастрофа, такого не було останні 20 років. Виробництво м'яса птиці скоротилося на 8%. Припинило свою діяльність 20 підприємств, 15 тис працівників скоротили. Спостерігається системна криза в галузі. Ми неодноразово звертались до влади з пропозиціями вирішення проблем, але нас не чують. На відміну від європейських країн, де сільське господарство субсидіюється  і має суттєву держпідтримку, наш уряд замість того, щоб підтримати національних виробників, заганяє їх в лещата підвищенням податкового навантаження», — сказав Олександр Бакуменко.

На тому, що положення так званого «антиолігархічного» законопроекту насправді стосуються не олігархів, а аграрного сімейного бізнесу, невеликих с/г підприємств наголосив президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко. «Збільшення податкового навантаження вплине на подальший розвиток агросектору, який на сьогоднішній день стабілізує економіку нашої держави. Треба зупинити розгляд цього законопроекту у сесійній залі. Подати окремий закон з пропозиціями, які ми всі разом підготували. А також залучити профільні міністерства, агарні асоціації та наукову спільноту до обговорення доцільності впровадження будь-який законодавчих змін», — сказав Леонід Козаченко.

Представники аграрних асоціацій звертаються зі своїми зауваженнями передусім до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, Голови комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського та Голови  Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Спільне письмове звернення до них, а також Президента Володимира Зеленського та Міністра АПК Романа Лещенка з пропозиціями поправок до законопроекту було направлено сьогодні. Асоціації сподіваються, що голос аграрного бізнесу буде почутий та в даному питанні буде знайдено компроміс.

Прийняття законопроекту №2289 щодо розблокування імпорту інноваційних засобів захисту рослин (ЗЗР) для державних випробувань в Україні підтримується 16-ма бізнес та аграрними асоціаціями, громадськими об’єднаннями: Американською торгівельною палатою в Україні, Європейською бізнес асоціацією, ГС "Спілка українських підприємців", ГС «Всеукраїнський аграрний форум» членами якої є: ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціація «Союз птахівників України» та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», також підтримується Насіннєвою Асоціацією України, ГС "Український контроль аграрного захисту", Українською зерновою асоціацією, Німецько-українською промислово-торговельною палатою, Фітосанітарною асоціацією України та Асоціацією "Українське насіннєве товариство".

Кожен день зволікання із прийняттям законопроекту №2289 в цілому негативно впливає як на економіку, так і на екологію, адже новітні препарати є більш безпечними для здоров’я людини і навколишнього природного середовища, а також блокує відновлення інвестицій в науково-дослідну діяльність в галузі ЗЗР в Україні.

Зважаючи на те, що поточний сезон ще не до кінця втрачено й можна встигнути надати на державні випробування хоча б ряд інноваційних препаратів, а також незабаром починається процес бюджетування компаніями інвестицій в науково-дослідну діяльність в Україні та необхідних для проведення державних випробувань процедурних дій і логістики на наступний сезон, критично важливим є якнайшвидший розгляд та прийняття законопроекту №2289.

Запропоновані зміни дадуть можливість українським аграріям використовувати продукти нового покоління, тим самим підвищуючи врожайність та конкурентоспроможність сільгосппродукції та надаючи можливість якомога раніше реагувати на майбутні виклики в боротьбі зі шкідниками.

Враховуючи надзвичайну важливість та терміновість ухвалення законопроекту №2289, звертаємося до керівництва Верховної Ради України, голів депутатських фракцій та всіх народних депутатів із проханням внести проект закону №2289 до пріоритетних законопроектів та 3 червня підтримати його ухвалення в цілому.

31 березня Окружний адміністративний суд м. Києва оголосив скорочене рішення (без мотивуючої частини) у двох справах, в рамках яких компанії групи «Остхем» — ПРАТ «Азот» та ТОВ «Хімвектор — подали позови до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі з метою введення квотування імпорту азотних та комплексних добрив. Повний текст рішень суду був складений лише 20 днів  потому, з порушенням  визначених законодавством строків.

В результаті аналізу повного тексту рішень та мотивів суду провідні аграрні асоціації, які входять до складу Всеукраїнського аграрного форуму, вважають відповідні рішення ОАСК упередженими та такими, що прямо суперечать національним інтересам України. Зокрема, судом було фактично проігноровано всі надані доводи та докази  щодо суперечності квотування імпорту мінеральних добрив національним інтересам.

Суперечність квотування ринку добрив національним інтересам також підтверджується економічним дослідженням Київської школи економіки (далі – КШЕ). Згідно розрахунків КШЕ сумарний ефект від потенційного запровадження квот щодо імпорту деяких азотних та комплексних добрив буде негативним та призведе до зниження сукупного добробуту країни (ВВП) розрахунково від 118 до 123 млн дол. США щорічно.

Додаткові ж витрати сільгоспвиробників через подорожчання добрив, що стане результатом введення квот, складуть від 267 до 281 млн дол. США. Разом з тим, як зазначається у висновку КШЕ, застосування додаткових захисних заходів щодо імпорту незалежно від країни походження створює додаткові корупційні ризики, а також ризики переривання стабільності поставок мінеральних добрив в Україну через потребу у ліцензуванні та адмініструванні квот.

Крім того, впровадження квот на імпорт мінеральних добрив може призвести до остаточної монополізації ринку добрив в Україні та залежності аграріїв від одного виробника – групи «Остхем», активи якої знаходяться в заставі російського «Фонда промышленных активов», який в 2016 році був заснований Внєшекономбанком Російської Федерації.

Відповідне економічне дослідження КШЕ було надано суду, а також під час судового розгляду неодноразово наголошувалося, що аналогічні результати КШЕ були презентовані ще в минулому році перед прийняттям рішень Міжвідомчою комісією.

Натомість суд повністю проігнорував вказані розрахунки та факти. Суд вважає , що не було підстав не вводити квоти через суперечність національним інтересам. Тобто численні наради в Мінекономіки, офіційні звернення аграрних асоціацій до Мінекономіки та безпосередньо членів Міжвідомчої  комісії, наявність рішення Антимонопольного комітету про монопольне становище групи «Остхем» та зловживання ним, офіційні консультації і листування з посольствами країн ЄС, масові  акції протестів аграріїв, а також позиція Президента України – все це було проігноровано в Окружному адміністративному суді м. Києва.

Окрім повного ігнорування доказів суперечності національним інтересам квотування, ОАСК явно виходить за межі своїх повноважень вказуючи Міжвідомчій комісії за які рішення голосувати. Адже, фактично, суд застосовує примус до колегіального органу, де рішення приймаються шляхом голосування окремих представників різних міністерств та відомств. Саме такий формат прийняття рішень Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі забезпечує прозорість, зваженість та неупередженість її роботи.

Організації-члени Всеукраїнського аграрного форуму впевнені, що Міністр економіки Ігор Петрашко, який є головою Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, має забезпечити належне подання апеляційної скарги на рішення ОАСК та відстоювання національних інтересів України при апеляційному розгляді справи. Згідно визначених законодавством строків у Міністерства економіки, Міжвідомчої комісії та інших учасників судової справи є час до 20 травня 2021 року для ретельної підготовки та подання апеляційної скарги з вказанням усіх фактів неправомірності прийнятих ОАСК рішень.

19.04.2021 під час наради Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з профільними організаціями було оголошено про підписання меморандуму між Міністерством та асоціацією «Укроліяпром» щодо обмеження експорту олії та можливого введення заборони на експорт насіння соняшнику.

Документом передбачається, що до кінця поточного маркетингового року граничний обсяг експорту соняшникової олії складе не більше 5,38 млн тонн, що становить близько 98% від запланованого раніше обсягу експорту. Разом з тим, розглядається можливість введення експортної квоти на насіння соняшнику на рівні 0 тонн, що, фактично, означає повну заборону продажу насіння соняшнику за кордон.

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум», яка об’єднує провідні громадські організації (ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнська асоціація громад, Асоціація «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу»), виступає проти квотування експорту насіння соняшнику, а також будь-яких узгоджених дій, спрямованих на штучне зниження закупівельних цін на соняшник.

Також ВАФ наголошує на відсутності законодавчого підґрунтя для введення квот. Питання квотування експорту регулюється Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Ним передбачається введення обмежувальних заходів на товар в разі виникнення його дефіциту в країні. Наразі ж ніякого дефіциту ні олії, ні насіння соняшнику немає і запасів більш ніж достатньо.

Якщо ж Уряд хоче підтримати населення та стримати ріст цін на олію, то єдиним законним і правильним рішенням є зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ) на соціально значущі продукти, щоб зробити їх більш доступними населенню. Зокрема, це стосується молочних та м’ясних продуктів, цукру, олії, хлібобулочних виробів. Саме така політика провадиться у країнах ЄС, де ставка ПДВ на продукти харчування та ліки знаходиться на рівні близько 5-7% на всіх етапах їх виробничого ланцюга до кінцевого споживача на полиці торговельних мереж.

Враховуючи вищезазначене, організації-члени ГС «ВАФ» будуть уважно слідкувати за динамікою закупівельних цін на соняшник, а також за такими ознаками узгодженої антиконкурентної поведінки як збільшення розриву між експортними цінами та закупівельними в середині країни.

Аграрні реформи в Україні: чи однаково їх бачить влада та учасники ринку 9 квітня ГС «Всеукраїнський аграрний форум» провела  онлайн-конференцію «Діалоги про аграрні реформи в Україні», під час якої учасники озвучили нагальні питання реформування української аграрної галузі, перспективи та виклики, що постануть перед її учасниками, а також інструменти, що допоможуть підтримати сільгоспвиробників у процесі реформ та після їх впровадження.

Під час вступного слова Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко повідомив, що відновлення міністерства, на яке сьогодні чекають усі аграрії, відбувається доволі складно через велику кількість бюрократичних процедур. Станом на 8 квітня, законопроект щодо фінансування діяльності Мінагрополітики  вже пройшов перше читання у Верховній Раді і,ймовірно, що бюджет міністерства буде прийнятий Верховною Радою України на позачерговому засіданні вже цього тижня. Потім має бути розроблена організаційна структура та розпочнеться процес формування кадрів. Зокрема, планується призначення кількох заступників Міністра (за кожним з ключових напрямків діяльності), переведення з Мінекономіки до Мінагрополітики відповідних працівників.

Також він окреслив пріоритетні напрямки роботи міністерства на наступні роки. Серед них: відкриття ринку землі та прийняття законопроєктів №2194 та №2195, національний проєкт зрошення, розширення та відкриття нових експортних ринків.

«Наша мета — забезпечити стимулюючу дорадчу державну політику, максимально забезпечити усіх суб’єктів ринку якісною наскрізною інфраструктурою, надати повноцінне право власності на землю та зробити її обіг максимально прозорим, забезпечити функціонування зрошувальних систем, надати належне фінансування, розвивати аграрну освіту та науку, налагодити логістику і розширити потужності для зберігання. Ну і, безумовно, для нас стратегічно важливим є збільшення динаміки приросту обсягів виробництва сільськогосподарської продукції і розширення структури експорту», — зазначив Роман Лещенко.

За словами Голови Ради директорів Асоціації «Союз птахівників України» Олександра Бакуменка, український агросектор, який усі звикли вважати локомотивом української економіки зараз переживає складні часи. Окрім несприятливих погодних умов та зменшення урожайності деяких сільгоспкультур, у 2020 році колосальна проблема виникла і у галузях з доданою вартістю.

«Я вже 35 років працюю у птахівництві і за останні двадцять років не пам’ятаю подібного надзвичайного стану, який сьогодні переживає птахівництво: за рік на 25% скоротилося поголів’я несучки, компанії понесли 5 млрд грн збитків, зруйнувався другий за розміром виробник м’яса птиці, інвестиційна привабливість українського аграрного бізнесу за рік скоротилася майже вдвічі. Це свідчить про те, що у нас виникли серйозні системні проблеми, над якими терміново потрібно працювати», — говорить Олександр Бакуменко.

Для вирішення проблемних питань він пропонує повернути підтримку агросектору на рівні не менше 1% від ВВП, яку аграрний комітет Верховної Ради минулого скликання спільно з колишнім Міністром аграрної політики Тарасом Кутовим зміг «відстояти» для сектору, але яку потім прийняли на рівні до 1%. Тому на сьогоднішній день, за словами Олександра Бакуменка, агросектор замість 8-9 млрд грн підтримки отримує 4-4,5 млрд грн.

Також він пропонує якнайшвидше прийняти рамковий законопроєкт «Про основні засади державної аграрної політики та формування політики сільського розвитку», що був розроблений спільно з учасниками ринку та представниками Європейського Союзу й народними депутатами попереднього скликання.

«Такі рамкові закони має майже кожна країна ЄС. Вони показують куди рухається країна у найближчі 20-30 років у тій чи іншій галузі. Такий закон дозволив би міністерству розробляти на його основі 5-річні стратегії аграрної політики з чітким розумінням пріоритетів на кожен рік та напрямків державної підтримки і тоді можна було б відслідковувати як виконується чи не виконується стратегія загалом. Нам не вдалося прийняти цей законопроєкт наприкінці минулої каденції виключно через політичні причини, але нові депутати можуть взяти його за основу, доопрацювати і прийняти як своєрідний дороговказ для розвитку АПК», — говорить Олександр Бакуменко. За його словами, якщо цей законопроєкт буде прийнятий, то Україна зможе сподіватися, в тому числі, на допомогу від Європейського Союзу, адже вони нарешті будуть розуміти, яку стратегію щодо аграрної галузі має наша країна.

Президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко підтримав думку про те, що починати треба зі стратегії, адже, за його словами, саме в стратегії зазвичай прописані напрями реалізації політики конкретної галузі. А для того, щоб ця стратегія виконувалася, потрібно формувати структуру: установи та органи на державному та місцевому рівнях, які і будуть відповідальними за реалізацію стратегії. Також він презентував власне бачення того, як має виглядати вертикаль державного управління розвитком агропродовольчого комплексу.

Голова ГС «Аграрний союз України» Геннадій Новіков наголосив, що сьогодні, напередодні відкриття ринку землі, малим та середнім сільгоспвиробникам не вистачає фінансових інструментів. З отриманням кредитів ситуація, хоч і дещо покращилася, проте доступ до них досі є не у всіх. Наприклад, хоч програма «5-7-9%» і працює, застава під такі кредити є непосильною для малих господарств. Крім того, такі програми є короткостроковими, а під земельну реформу необхідно запроваджувати довгострокові рішення.

«Члени «Аграрного союзу України» наголошують, що напередодні відкриття ринку землі потрібно створити фінансові інструменти, якими б українці могли скористатися для купівлі землі. Інакше його відкриття має бути відтерміноване. Ми пропонуємо створити державну іпотечну установу, яка би надавала кредити саме під купівлю землі, а також вела реєстр акцій купівлі-продажу землі. Відповідний законопроєкт «Про іпотечну установу» вже розроблений нашими експертами», — говорить Геннадій Новіков.

Заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов, серед іншого, у своєму виступі звернувся до депутатів та представників Уряду з проханням посилити увагу щодо питання ліцензування паливних складів.

«Ми хочемо всерйоз поставити питання скасування ліцензування як такого. Отримавши результати перевірок, ми з’ясували, що протягом усього 2020 року був лише один випадок, коли сільгоспвиробника оштрафували за торгівлю паливом без необхідної ліцензії, решта ж штрафів пов’язана з тим, що виробники вчасно не отримали ліцензію. Тобто система, що створювалася для контролю нелегальних продажів, не працює за призначенням, по факту, вона лише створює проблеми», — пояснює Михайло Соколов.

За його словами, другий болісний момент стосується Закону “Про сільськогосподарську кооперацію”. Адже, попри те, що прийняли закон, не відбулося змін у Податковому кодексі, які б дозволили запровадити в Україні інститут патронажних дивідендів для кооперативів.

«Це працює в Штатах, Канаді та більшості країн ЄС, але цього досі немає у нас. Відповідний законопроєкт розроблений та внесений до Верховної Ради, але процес загальмував, а без прийняття цього законопроєкту повноцінний динамічний розвиток кооперації буде неможливим», — наголосив Михайло Соколов.

Голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський розповів про те, які питання комітет планує вирішити цього року. Найпершим, за його словами, є вирівнювання податків для сільгоспвиробників.

«Поки немає єдиного рішення яким буде підхід при вирішенні цього питання: чи за рахунок збільшення ставки земельного податку, чи за рахунок поставленого податкового зобов’язання на гектар, який був запропонований в законопроєкті №3131, і доплата різниці. Це технічна сторона, основне ж — це усунення диспропорції, яка після відміни спецрежиму ПДВ, значно збільшилася», — говорить він. Також цього року комітет сподівається провести зміни пов’язані з меліорацією. Наступного тижня відповідний законопроєкт розглядатиметься в комітеті і цілком імовірно, що після засідання одразу буде направлений до сесійної зали. Крім того, комітет опрацьовує низку законопроєктів, пов’язаних з євроінтеграцією та держпідтримкою сільгосптоваровиробників, зокрема і непрямою. Як, наприклад, спрощення процедур пов’язаних з будівництвом нових об’єктів в аграрній сфері.

Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон наголосив, що найбільшим пріоритетом наразі є прийняття законопроєкту №2194, який врегульовує земельні відносини і є одним із ключових для продовження реформи. Після цього уся аграрна спільнота очікує на прийняття низки законопроєктів по опціонах, по фонду гарантування кредитів для сільського господарства, консолідації земель.

«Не менш важливим є прийняття законопроєкту №2289, який має розблокувати доступ до інноваційних засобів захисту рослин для українських аграріїв, бо з тестуванням та дослідженнями нових препаратів у нас вже втрачений шостий сезон. І це величезний виклик для нашого сільського господарства», — говорить він. І ще один великий виклик, за словами Романа Сластьона, це рішення Окружного адміністративного суду Києва на користь групи компаній OSTCHEM, яке змушує Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі скасувати своє попереднє рішення і ввести квоти на ввезення мінеральних добрив. Це загрожує повною монополізацією ринку міндобрив однією групою компаній.

Перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко зазначив, що члени їх асоціації так само чекають на прийняття законопроєкту №2194, адже, попри те, що місцевим органам самоврядування землі почали передавати ще з 2017 року, це відбувалося за окремими постановами і це були лише ті ділянки, які Держгеокадастр попередньо погодив. На сьогоднішній день у кожної громади є ряд земельних ділянок, які їй не передають. Їх потрібно самостійно знаходити і звертатися з ними до Держгеокадастру, а він, в свою чергу, не завжди на такі звернення реагує.

«Ми зацікавлені в тому, щоб усі подвійні трактування відкинути, прийнявши законопроєкт №2194, і врешті-решт передати сільськогосподарські землі місцевому самоврядуванню через закон, а не окремими постановами. Громади є різні, і кожна з них має свої підходи до управління землями, проте головне — те, що відбудеться суттєве зниження корупції у частині земельних відносин, оскільки рішення приймається не призначеним чиновником у закритому кабінеті, а обраними посадовими особами колегіально, на сесії селищної, сільської чи міської ради», — пояснив Іван Фурсенко.

Також він розповів, що зараз асоціація має пул громад, з якими хоче запустити проєкти зі створення фермерських хабів. Для цього на землях, що передані державою у комунальну власність, будуть створені комунальні сільськогосподарські підприємства, які самостійно вироблятимуть продукцію для харчування дітей у дитсадках та школах, а надлишки продаватимуть. «Це водночас і додаткові надходження до місцевих бюджетів, і міні-продовольча безпека населених пунктів, які мають земельні ресурси», — говорить він.

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький прокоментував стан справ щодо імплементації європейських норм законодавства у галузі садівництва. За його словами, урядовий законопроєкт № 4593 поданий, і 31 березня був представлений на засіданні аграрного комітету. 13 квітня планується засідання підкомітету по цьому законопроєкту і, попередньо, 14 квітня — розгляд на комітеті. Також він закликав профільні асоціації активніше комунікувати з Урядом, як з приводу зазначеного законопроєкту, так і з інших питань, щоб не виникало непорозумінь на етапі, коли закон уже прийнятий, а учасники ринку вчасно не внесли до нього своїх пропозицій.

Увесь захід підсумувала директорка ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух. За її словами, головне, чого зараз з нетерпінням чекають аграрії – це повноцінне відновлення роботи профільного аграрного міністерства. Після цього аграріям буде зрозуміліше, яка структура міністерства, який функціонал департаментів, і до кого звертатися. Наразі ж, аграрну спільноту в Україні чують, і озвучені напрямки роботи, як Парламенту, так і Кабміну, збігаються з тим, чого прагнуть сільгоспвиробники.

Всеукраїнський аграрний форум спільно з Американською торговельною палатою в України, Європейською Бізнес Асоціацією, Спілкою українських підприємців, Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», Німецько-українською промислово-торговельною палатою, Українською зерновою асоціацією, Фітосанітарною Асоціацією України, ГС «Український контроль аграрного бізнесу», Асоціацією «Українське насіннєве товариство» та Насіннєвою асоціацією України, закликають Верховну Раду України (ВРУ) включити до порядку денного та прийняти законопроект №2289 щодо розблокування імпорту інноваційних засобів захисту рослин (ЗЗР) для державних випробувань в Україні (законопроект).

Ухвалення законопроекту №2289 на найближчому засіданні ВРУ стане надзвичайно важливим та необхідним кроком, покликаним розблокувати наукові дослідження та державні випробування інноваційних ЗЗР. Запропоновані зміни дадуть можливість українським аграріям використовувати продукти нового покоління, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність сільгосппродукції та надаючи можливість якомога раніше реагувати на новітні виклики в боротьбі зі шкідниками.

Враховуючи надзвичайну важливість та нагальність ухвалення законопроекту №2289, звертаємося до керівництва Верховної Ради України, голів депутатських фракцій та всіх народних депутатів із проханням сприяти якнайшвидшому включенню законопроекту до порядку денного найближчого пленарного засідання Парламенту та підтримати його ухвалення в цілому.

Сьогодні, 31 березня, Окружний адміністративний суд м. Києва виніс рішення у двох справах, в рамках яких компанії групи «Остхем» — ПРАТ «Азот» та ТОВ «Хімвектор — подали позови до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та оскаржили рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про незастосування спеціальних заходів щодо імпорту добрив – азотних та комплексних.

За результатами розгляду справ суд частково задовольнив позовні вимоги компаній групи Остхем: визнав протиправним та скасував рішення Комісії про незастосування спеціальних заходів та зобов'язав Комісію прийняти рішення про застосування спеціальних заходів з огляду на рекомендації Міністерства та з урахуванням висновків суду.

ГС «Всеукраїнський аграрний форум» від імені своїх організацій-членів (ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнська асоціація громад, Асоціація «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу») висловлює велике занепокоєння та вважає, що рішення суду прийняті без належного врахування всіх обставин справи та є неправомірними.

Разом з тим, наголошуємо, що рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, прийняті у червні 2020 року щодо незастосування спеціальних заходів щодо імпорту добрив, є обґрунтованими та повністю відповідають національним інтересам України, виходячи з ситуації на ринку та економічного ефекту на економіку України, що підтверджується економічним дослідженням Київської школи економіки (далі – КШЕ). Сумарний ефект від потенційного запровадження квот щодо імпорту деяких азотних та комплексних добрив буде негативним та призведе до зниження сукупного добробуту країни (ВВП) розрахунково від 118 до 123 млн дол. США.

Аграрна громадськість вкрай стурбована прийняттям Окружним адміністративним судом такого рішення саме зараз – на початку весняної посівної кампанії. Адже лише інформація про можливість введення квот на імпорт може призвести до зростання цін в той час, коли агротоваровиробникам вкрай потрібні добрива.

Крім того, впровадження квот на імпорт мінеральних добрив може призвести до остаточної монополізації ринку добрив в Україні та залежності аграріїв від одного виробника. Додаткові ж витрати сільгоспвиробників через подорожчання добрив, що стане результатом введення квот, складуть від 267 до 281 млн дол. США. Разом з тим, як зазначається у висновку КШЕ, застосування додаткових захисних заходів щодо імпорту незалежно від країни походження створює додаткові корупційні ризики, а також ризики переривання стабільності поставок мінеральних добрив в Україну через потребу у ліцензуванні та адмініструванні квот.

Варто зазначити також, що свою позицію щодо обмеження імпорту мінеральних добрив ще на стадії розслідування висловив і Європейський Союз. У відповіді представництва Європейського Союзу в Україні на запит провідних аграрних асоціацій зазначається, що пропоновані Україною квоти є занадто обмежувальними. Якщо заходи будуть введені, вони негативно впливатимуть на фермерів та штучно обмежуватимуть конкуренцію на українському ринку, що призведе до зростання внутрішніх цін. ЄС виступив  проти запровадження заходів, запропонованих Україною, та висловив свою стурбованість з цього приводу.

Відтак, Всеукраїнський аграрний форум закликає Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі подати апеляції на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, задля того щоб захистити аграрну галузь від остаточного закріплення монопольного становища компанії «Остхем».

Члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» вкрай стурбовані ситуацією, що склалася навколо однієї з компанії Групи «ОВОСТАР ЮНІОН». Відповідне звернення ВАФ направив до Голови Північного апеляційного господарського суду.

Так, впродовж декількох місяців одна із компаній Групи «ОВОСТАР ЮНІОН» зазнає регулярного тиску з боку третіх осіб, які, вочевидь, мають на меті оскарження права власності компанії на певні належні їй виробничі активи.

«ОВОСТАР ЮНІОН» - один з найбільших виробників яєць курячих і найбільший виробник яєчних продуктів в Україні, яка відіграє визначальну роль в продовольчій безпеці країни. Підприємства компанії є одними з основних бюджетоутворюючих платників податків в своїх регіонах, надаючи більше 1,5 тис. робочих місць в сільській місцевості. Також компанія входить до п'ятірки найбільших виробників яєць у Європі та є публічною компанією з іноземними інвестиціями, акції якої котируються на Варшавській фондовій біржі.

Акціонери компанії занепокоєні спробою рейдерського захоплення фактично частини їх власності в Україні. В результаті, найбільший канадський інвестор Групи, Fairfax Holdings, який має ринкову капіталізацію 14,31 млрд. доларів та інвестував в українську економіку більше 500 млн.доларів, повідомив про інцидент Посольство Канади в Україні, яке у свою чергу вже надіслало відповідні ноти до профільних міністерств та Офісу Генерального прокурора щодо неприпустимості незаконних спроб захоплення власності іноземних інвесторів та необхідності захисту законності.

Об’єктом рейдерського захоплення є одне із підприємств групи - ТОВ «Овостар», а саме його майновий комплекс та земельна ділянка, розташовані в Макарівському районі Київської області. Компанія придбала ці активи у 2018 році та на їх базі, із залученням значного обсягу капітальних вкладень, здійснило комплексну реконструкцію та модернізацію, в результаті чого розпочав свою роботу повноцінний завод із виробництва яєчних продуктів. На момент придбання активу, у реєстрі прав на нерухоме майно були відсутні будь-які обтяження, які могли б поставити під сумнів законність переходу права власності на актив до агрохолдингу «Овостар Юніон».

До 2013 року цей актив належав ЗАТ «Макарово», був обтяжений іпотекою на користь ПАТ «КБ «НАДРА», яке надало цьому підприємству кредит. Однак, підприємству не вдалося належним чином обслуговувати та виплачувати отримані кредити, тому банк у судовому порядку домігся примусового стягнення боргу. Заставне майно було реалізоване в 2013 році Державною виконавчою службою на відкритих публічних торгах, а кошти, отримані від продажу, перераховані банку «НАДРА» в рахунок часткового погашення кредиту боржника. У 2016 році ПАТ «КБ «НАДРА» внаслідок неплатоспроможності позичальника ініціювало процедуру банкрутства ЗАТ «Макарово».

Рейдерська атака з боку ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» здійснюється саме щодо активу, який належав банкруту. Фінансова компанія придбала у 2020 році право вимоги по кредитній заборгованості ЗАТ «Макарово» з дисконтом 97 %,  і є зацікавленою у подальшому його перепродажу. З метою змусити акціонерів «Овостар» придбати у ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» права вимоги до ЗАТ «Макарово» по кредиту ПАТ «КБ «НАДРА», створюється тиск на акціонерів та менеджмент агрохолдингу «Овостар Юніон».

Додатково слід зазначити, що згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг від 13.11.2018 № 1994 у ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» була анульована ліцензія по наданню послуг факторингу, що свідчить про неправомірне укладання договору факторингу.

Утім, з осені 2020 року ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» вчиняє активні дії щодо повернення вибувшого у 2013 році активу з власності ЗАТ «Макарово», розраховуючи отримати грошову компенсацію за рахунок теперішнього власника активу, агрохолдингу «Овостар Юніон».

Це при тому, що спроби повернути актив у судовому порядку ЗАТ «Макарово» здійснювало з 2014 по 2018 рік. Безпідставність таких вимог підтверджується остаточними судовими рішеннями у справах, якими встановлено необґрунтованість вимог щодо визнання недійсними свідоцтв про права власності та скасування державної реєстрації права власності, витребування майна, скасування нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про придбання активу.

Незважаючи на відсутність судової перспективи з огляду на результати у судових спорах, за безпосередньої участі ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор», ліквідатор ЗАТ «Макарово» подав позов про віндикацію активу у агрохолдингу «Овостар Юніон». На даний час, після відмови у позові судом першої інстанції, справа слухається у Північному апеляційному господарському суді.

Члени ГС «ВАФ» глибоко переконані, що на компанію чиниться тиск із використанням усіх наявних у опонента засобів, які часом йдуть всупереч принципам чесного ведення бізнесу і мають всі ознаки рейдерського захоплення власності.

Зважаючи на те, що в Україні впроваджується політика протидії рейдерству та створення прозорих умов ведення бізнесу і сприяння залученню іноземних інвестицій. Зазначене вище підриває довіру іноземних інвесторів до подальших інвестицій в економіку країни, інституту власності, а також судової і правоохоронної систем.

Члени ВАФ впевнені, що правосуддя  в нашій державі здійснюється на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права, та сподіваються на дотримання законності, безсоторонності та об’єктивності  при розгляді справ стосовно виробничих потужностей ГК «Овостар Юніон».