Сьогодні, 31 березня, Окружний адміністративний суд м. Києва виніс рішення у двох справах, в рамках яких компанії групи «Остхем» — ПРАТ «Азот» та ТОВ «Хімвектор — подали позови до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та оскаржили рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про незастосування спеціальних заходів щодо імпорту добрив – азотних та комплексних.

За результатами розгляду справ суд частково задовольнив позовні вимоги компаній групи Остхем: визнав протиправним та скасував рішення Комісії про незастосування спеціальних заходів та зобов'язав Комісію прийняти рішення про застосування спеціальних заходів з огляду на рекомендації Міністерства та з урахуванням висновків суду.

ГС «Всеукраїнський аграрний форум» від імені своїх організацій-членів (ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнська асоціація громад, Асоціація «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу») висловлює велике занепокоєння та вважає, що рішення суду прийняті без належного врахування всіх обставин справи та є неправомірними.

Разом з тим, наголошуємо, що рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, прийняті у червні 2020 року щодо незастосування спеціальних заходів щодо імпорту добрив, є обґрунтованими та повністю відповідають національним інтересам України, виходячи з ситуації на ринку та економічного ефекту на економіку України, що підтверджується економічним дослідженням Київської школи економіки (далі – КШЕ). Сумарний ефект від потенційного запровадження квот щодо імпорту деяких азотних та комплексних добрив буде негативним та призведе до зниження сукупного добробуту країни (ВВП) розрахунково від 118 до 123 млн дол. США.

Аграрна громадськість вкрай стурбована прийняттям Окружним адміністративним судом такого рішення саме зараз – на початку весняної посівної кампанії. Адже лише інформація про можливість введення квот на імпорт може призвести до зростання цін в той час, коли агротоваровиробникам вкрай потрібні добрива.

Крім того, впровадження квот на імпорт мінеральних добрив може призвести до остаточної монополізації ринку добрив в Україні та залежності аграріїв від одного виробника. Додаткові ж витрати сільгоспвиробників через подорожчання добрив, що стане результатом введення квот, складуть від 267 до 281 млн дол. США. Разом з тим, як зазначається у висновку КШЕ, застосування додаткових захисних заходів щодо імпорту незалежно від країни походження створює додаткові корупційні ризики, а також ризики переривання стабільності поставок мінеральних добрив в Україну через потребу у ліцензуванні та адмініструванні квот.

Варто зазначити також, що свою позицію щодо обмеження імпорту мінеральних добрив ще на стадії розслідування висловив і Європейський Союз. У відповіді представництва Європейського Союзу в Україні на запит провідних аграрних асоціацій зазначається, що пропоновані Україною квоти є занадто обмежувальними. Якщо заходи будуть введені, вони негативно впливатимуть на фермерів та штучно обмежуватимуть конкуренцію на українському ринку, що призведе до зростання внутрішніх цін. ЄС виступив  проти запровадження заходів, запропонованих Україною, та висловив свою стурбованість з цього приводу.

Відтак, Всеукраїнський аграрний форум закликає Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі подати апеляції на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, задля того щоб захистити аграрну галузь від остаточного закріплення монопольного становища компанії «Остхем».